Харрі де Лейєр: Змінюємо сьогодні, щоб мати нове завтра

  • Категорія запису:Політика
  • Час читання:1 mins read
You are currently viewing Харрі де Лейєр: Змінюємо сьогодні, щоб мати нове завтра

PROMOTED: Матеріал підготовлений в рамках Проєкту ЄС “Сприяння транспортному розвитку річки Дніпро” проведено низку інтерв’ю про річкові перевезення з ідейними лідерами, з метою обговорення питань щодо майбутнього розвитку сектору внутрішнього водного транспорту в Україні. Інтерв’ю провела Рамона Лупу, експерт з питань комунікації та популяризації.

Озираючись на останні 7 років, ми пишаємось тим, наскільки підтримка ЄС вплинула на життя людей в Україні. Тепер нам потрібно дивитися в майбутнє по-новому, щоб дбати про наступні покоління.

Наразі існують вагомі підстави для оптимізму щодо майбутнього транспортного сектору в Україні. Все ще сумніваєтесь?

До Вашого розгляду пропонується відверта розмову про майбутнє внутрішніх водних шляхів з Харрі де Лейєр, експертом з питань розбудови спроможності Проєкту ЄС “Сприяння транспортному розвитку річки Дніпро”.

— Гаррі, Ви зробили значний внесок у розробку Стратегії розвитку внутрішнього водного транспорту та Плану заходів з її реалізації. Які основні пріоритете?

— Основні пріоритети… Це комплексне питання, вважається, що потрібно мати лише інфраструктуру, проте це не завжди так. Багатьом компаніям мало відомо про річкові перевезення, тому вони можуть зазнавати значних труднощів, працюючи в цій галузі, оскільки вони не знають як вона функціонує.

Легко купити вантажівку, легко користуватися залізницею, значно важче почати користуватися водними шляхами, оскільки потрібно придбати судно, збудувати термінал, жодна компанія не буде займатися цим на короткострокову перспективу, безумовно, таке рішення буде прийматися на довгострокову перспективу, у такому разі компанії необхідно налагодити відповідним чином свої ланцюги поставок.

Отже, Стратегія також є довготривалим процесом, як вже було зазначено, мова йде не лише про інфраструктуру, також необхідно подбати про належний флот, створення логістичних центрів, можливо налагодити взаємодію між системою водних шляхів і іншими видами транспорту, логістичними центрами. Перевезення внутрішніми водними шляхами є частиною мультимодального ланцюга, тому не є ізольованою системою.

Таким чином, необхідно брати до уваги інфраструктуру, необхідно брати до уваги судна, необхідно враховувати термінали, логістичні центри, необхідно враховувати управління, дуже важливо забезпечити належну систему управління, необхідно надавати підтримку компаніям, які бажають почати користуватися внутрішніми водними шляхами, тому необхідно надавати інформацію про послуги, надавати інформацію про характеристики водних шляхів.

Як вже було сказано, не можливо почати здійснювати перевезення внутрішніми водними шляхами за рік чи два роки, для цього необхідно мати інфраструктуру, на будівництво якої знадобиться декілька років, її необхідно створити і вдосконалювати.

Крім того, необхідно створити довіру на ринку. Компанії повинні розуміти, що перевезення внутрішніми водними шляхами надасть їм низку переваг, але цю систему необхідно створити.

Для цього необхідно розпочати з пілотного проєкту, розпочати роботу з декількома компаніями, тоді компанії зрозуміють переваги для себе та почнуть користуватися водними шляхами. Сподіваюся на це! Організація системи управління також потребує часу.

У загальному знадобиться мінімум 10 років на створення повноцінної системи внутрішніх водних шляхів. Якщо говорити про флот, флот в Україні не дуже великий.

Якщо ми хочемо збільшити обсяги перевезень на декілька тон, нам потрібні нові судна, які повинні бути чистими, ефективними та не забруднювати водні шляхи, але на це також потрібний час.

Нове судно коштуватиме великих грошей, крім того, придбання судна також необхідно організувати.

Стосовно фінансів – існує декілька варіантів, звісно, було б найпростіше, якби у державному бюджеті було достатньо коштів, але це не так, тому необхідно шукати розумні рішення – або залучати міжнародні фінансові установи, що спеціалізуються на системі водних шляхів, або організації, які готові фінансувати в інфраструктуру.

Звісно судна є приватними, тому приватним компаніям доведеться інвестувати в флот, а також термінали у портах, які також знаходяться у приватній власності.

— Гаррі, як Ви вважаєте, в чому будуть полягати переваги реформування сектору внутрішнього водного транспорту в Україні для громадськості?

— О, існує багато переваг від користування внутрішнім судноплавством. Гаразд, давайте розмежуємо переваги для компаній та інші переваги. Спершу розглянемо переваги для компаній. Якщо компанія приймає рішення інтегрувати внутрішнє судноплавство до свого ланцюга поставок, компанія буде мати менші логістичні витрати.

Як правило, внутрішні водні шляхи завжди дешевші, ніж інші види транспорту, однак з’являються витрати на перевантаження, витрати на доставку першої та останньої милі, тому мова йде не лише про вартість перевезення, а й логістичні витрати, які необхідно враховувати. Коли компанія переходить на внутрішнє судноплавство на довгострокову перспективу, компанія отримує логістичні переваги.

Отже, компанії отримують, перш за все, фінансові переваги. Існує низка додаткових переваг для громадськості.

— Напевно це також економія часу?!

— Так, це економія часу, але багато вантажів не так чутливі до часу. Навіть якщо розглядати чутливі до часу вантажі, існує практика інших країн, де перевезення здійснюються водними шляхами.

Отже, якщо говорити про інші переваги, зокрема, розглянемо логістичні витрати – якщо логістичні витрати зменшуються, продукція стає дешевшою через імпортні витрати, власне імпортні витрати залишаються незмінними, проте зменшуються витрати на транспортування.

Коли такі переваги отримують споживачі, існують переваги для експорту, це означає, що існує фінансова вигода для вантажів, що експортуються, тому українська продукція матиме переваги на світовому ринку.

— Якщо Ви бажаєте дізнатися більше про що це буде означати для державних установ сектору внутрішнього водного транспорту та що їм очікувати від Стратегії та Плану заходів, які розраховані на 10 років, дивіться продовження інтерв’ю тут!