Проєкт Hutsul Planet: Гуцульщина у піснях, мелодіях, анімації

ЛЬВІВ – Понад 200 музикантів з України, Канади, США взяли участь у проєкті з Коломиї, що на Івано-Франківщині, Hutsul Planet, який популяризує гуцульську культуру. Недавно вийшов перший альбом «Музика Гір», а це відомі гуцульські мелодії та пісні, а також один із чотирьох мультфільмів – «Аркан». Гуцульські мелодії з фольком, джазом, роком, блюзом, симфонічною музикою. Звуки трембіти, дримби, сопілки, скрипки, цимбал, дуди, ріжка, народний спів у сучасному аранжуванні – все це зазвучало цікаво і, водночас, досить сміливо.

Важливо зберегти гуцульську культуру
Михайло Балух

«Важливо зберегти унікальну гуцульську культуру, її автентичність, але так, щоб зрозуміли у світі її цінність і глибину традиції. Ми хочемо показати, що гуцульська музика може звучати з симфонічним оркестром, джазовим і рок-ансамблями. Наразі створили музичний альбом, використали народні інструменти, у проєкті взяли участь гуцульські музиканти, народні і церковні хори», – розповідає автор і засновник проєкту Hutsul Planet Михайло Балух із Коломиї.

Михайло Балух

До альбому «Музика Гір» увійшли 11 пісень, аранжування до яких робив Станіслав Фомін із Канади. Він створює саунд-треки до голлівудських фільмів. Скрипові партії виконав український скрипаль із Канади Василь Попадюк. У проєкті взяв участь родинний гурт Тафійчуків із Гуцульщини. Михайло Тафійчук – знаний музикант і майстер народних інструментів.

Симфонічний оркестр записували на студії у Києві, Василя Попадюка і канадських музикантів – у Канаді, автентичні співи та народні інструменти – в Коломиї, а зводив альбом в єдине ціле на студії в Лос-Анджелесі Алан Мейєрсон, який працював над саундом блокбастерів «Гладіатор» і «Пірати Карибського моря».

Згадував Параджанова, який зумів зняти фільм про гуцулів, не будучи ним
Михайло Балух

«Важко було знайти звукорежисера такого рівня, який міг би звести всю цю музику. Емоцій було дуже багато у всіх. Коли я це все робив, то щодня згадував режисера Сергія Параджанова, який зумів зняти фільм про гуцулів, не будучи ним. Однак він відчував і бачив усі тонкі нюанси, які ми не зауважуємо, живучи серед гір і цієї культури. Він зумів підняти гуцульську культуру. Це можна порівняти зі Стасом Фоміним, який аранжував співи, відчув усі нотки і фольклор гуцульської музики», – зауважив Михайло Балух в розмові з Радіо Свобода.

У студії в Торонто

Чотири гуцульські історії в анімації «Музика Гір» від Hutsul Planet – одна з частин великого проєкту. Щоби показати гуцульську історію, традиції, які наразі ще не скрізь загубилися, залишити спогад про предків, створюють чотири анімаційні замальовки на музику Hutsul Planet. Вони розповідатимуть про традиції, звичаї, колорит гуцулів.

Перший мультфільм «Аркан» уже презентовано. Це історія гуцульського хлопчика, який народився і ріс серед гір, цікавився історією свого народу, спостерігає за танцем «Аркан», повторює рухи. Батько дарує йому символ Гуцульщини – бартку і він стає опришком.

За допомогою анімації вдалося відтворити гуцульську традицію. «Аркан» танцюють лише чоловіки у нерозривному колі, ритмічно рухаючись із топірцями (бартками) в руках. Цей давній танець є важливим елементом обряду посвячення 20-річного юнака у легіні. Після виконання «Аркану», він стає опришком, може носити бартку і підперізуватися широким шкіряним поясом на трьох застібках – чересом.

Аніматори Hutsul Art Production із Коломиї передали ритми танцю і єдність у колі, яке рухається, немов сонце. Наступний мультфільм, який вийде через тиждень, це вже історія дівчинки і її виховання у гуцульських традиціях.

Записали серйозну музику
Михайло Балух

«Ми записали серйозну музику в першому альбомі для дорослого слухача, але не за віком, а сприйняттям і відчуттям, слухача, який вміє слухати. Ми хотіли показати, наскільки цінна, потужна, багатогранна гуцульська культура і як її можна представляти. У рамках проєкту будуть і легші речі. Ми вже працюємо для більш широких мас слухачів, щоб вони теж приєдналися до гуцульської музики», – каже Михайло Балух.

Робота О. Кульчицької, «Гуцульщина», 1925 рік

Пандемія завадила повноцінному проєкту, бо від початку його автори планували велике музичне дійство, з танцюристами, хористами, музикантами. Хоча від цього задуму наразі не відмовились, як і мріють про повноцінний художній фільм про гуцульську історію.

Можливо, плани видаються надто амбітними, з огляду на фінансування, зокрема. Втім, Михайла Балуха хвилює те, що автентичність гуцульської культури втрачається з кожним роком дедалі більше, що самі ж гуцули перетворюють її у низькоякісний продукт для туристів, яким достатньо фотографії з трембітою в руках чи в гуцульському народному костюмі, достатньо сувеніру, який не є мистецьким витвором професійних майстрів. Гуцульщина розгублює свій колорит і тому авторам проєкту важливо популяризувати справжнє багатство гуцульського краю – його давню культуру.

Джерело: www.radiosvoboda.org