Україна відкидає звинувачення Ірану в «політизації» загибелі літака рейсу 752

Українська сторона заперечує інформацію, яку останніми днями активно просувають іранські ЗМІ, що, мовляв, Київ «політизує» трагедію і займається «підбурюванням емоцій» сімей жертв катастрофи літака МАУ рейсу PS 752, що сталася 8 січня 2020 року над небом Ірану. Так іранські медіа відреагували на інтерв’ю наприкінці минулого тижня секретаря Ради нацбезпеки і оборони України Олексія Данілова, яке він дав канадському виданню Globe and Mail, назвавши збиття літака «свідомою атакою».

Кілька чільних українських посадовців, зокрема заступник міністра закордонних справ Євген Єнін, який безпосередньо займається забезпеченням незалежного розслідування цієї катастрофи та виплати компенсацій потерпілим, у коментарях для Радіо Свобода деталізують позицію України і пояснюють, чому аргументи Ірану не задовольняють Київ.

Євген Єнін, заступник міністра закордонних справ України, який безпосередньо займається забезпеченням незалежного розслідування цієї катастрофи та виплати компенсацій потерпілим

За словами Євгена Єніна, українська сторона «дуже розчарована» офіційним звітом, який надав Іран місяць тому, і Україна «жодним чином не збирається довіряти виключно словам».

Вірити словам, що це людська помилка, ми не збираємося
Євген Єнін

17 березня Іран представив остаточний звіт щодо розслідування катастрофи літака авіакомпанії МАУ. У документі йдеться, що літак знищили через помилку оператора протиповітряної оборони, який визначив його як «ворожу ціль».

«На превеликий жаль, за результатами того технічного звіту, ми не побачили жодних доказів на підтвердження версії, яку просуває іранська сторона – а саме, про людську помилку, – сказав Євген Єнін у коментарі для Радіо Свобода у вівторок. – Відповідно, як тільки ми побачимо якісь докази на користь тієї чи іншої версії – ми уважно їх розглянемо. Беручи до уваги, що до сьогоднішнього моменту ми не отримали жодних доказів, то, відповідно, ми не виключаємо жодних справжніх версій трагедії».

Звинувачення з боку Ірану

Представник Вищої ради національної безпеки Ірану Кейван Хосраві звинуватив українських чиновників у «простому прагненні здійснити політичний тиск на Іран шляхом створення медіа-атмосфери та збудження емоцій сімей мучеників».

В інтерв’ю англомовній телевізійній станції Ісламської Республіки Press TV Хосраві заявив у понеділок, що з «початку інциденту» Ісламська Республіка «виконала» всі «прохання» української влади, яка «у деяких випадках перевищує звичні потреби».

Створення політичної атмосфери навколо цієї справи шляхом приписування неправдивих заяв владі Ірану аж ніяк не є конструктивним та прийнятними
Кейван Хосраві

За словами Хосраві, Іран вжив усіх заходів, включно з відправленням чорної скриньки літака до Франції, тож «не залишається жодних сумнівів у виявленні істини у цій справі», і на сьогодні «жодне з іноземних джерел не має інших технічних причин, які можуть спростувати або послабити експертний звіт Ірану».

Ці закиди пролунали після того, як секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данилов в інтерв’ю, опублікованому в канадській газеті Globe and Mail, заявив, що Революційна гвардія «навмисно» збила пасажирський літак, щоб «не допустити загострення регіональної напруженості між Іраном та США».

Коли я був у Тегерані, я напряму запитав свого колегу, навіщо вони це зробили. Він мені дуже чесно відповів, що вони були не зацікавлені у збитті цього літака
Олексій Данілов

За словами Данілова, він порушував це питання під час свого візиту до Тегерану з Алі Шамхані, секретарем Вищої ради національної безпеки Ірану, і той також непрямо підтвердив це.

«Коли я був у Тегерані, я напряму запитав свого колегу, навіщо вони це зробили. Він мені дуже чесно відповів, що вони були не зацікавлені у збитті цього літака. Але що Іран – це, мовляв, така країна, де існують різні групи впливу. Там є щонайменше три різні військові групи, підпорядковані трьом різним командуванням, зокрема «Корпус вартових Ісламської революції», але не лише вони» – розповів Данілов в інтерв’ю канадському виданню 15 квітня.

Тим часом речник секретаріату Вищої ради національної безпеки Ірану назвав «помилковим» тлумачення паном Даніловим «явних» відповідей Шамхані.

Кейван Хосраві сказав: «Недавні твердження представників української влади, які, на жаль, прагнуть створити політичну атмосферу навколо цієї справи шляхом приписування неправдивих заяв владі Ірану, аж ніяк не є конструктивними та прийнятними».

Голамаббас Туркі, колишній військовий прокурор провінції Тегеран, раніше оголосив обвинувальний висновок «10 чиновникам», які «брали участь» у збитті українського пасажирського літака. Офіс генпрокурора України звернувся до Ірану з проханням надати інформацію про цих «10 обвинувачених», однак, відповіді не отримав.

Євген Єнін у коментарі для Радіо Свобода пояснив, що «файл щодо переговорного процесу навколо PS752 приблизно в березні минулого року перейшов від Ради національної безпеки до Міністерства закордонних справ України». В подальшому, за словами дипломата, президент України «сформував українську частину для переговорів з іранською стороною», яку Єнін – як заступник міністра закордонних справ – безпосередньо очолює.

«На сьогоднішній день ми не виключаємо жодної з версій, які вже лунали раніше: як людська помилка, так і навмисне збиття цього літака. І розібратись у цьому допоможе об’єктивне розслідування. Як тільки ми побачимо відповідні докази, ми безумовно будемо їх оцінювати безпосередньо. Вірити словам, що це людська помилка, ми не збираємося», – наголосив Євген Єнін.

Загальний вигляд уламків літака Міжнародних авіаліній України, рейс PS752, який розбився після зльоту з іранського аеропорту імама Хомейні, на околиці Тегерана

Позиція прокуратури

За словами Ольга Кориняк, української прокурорки, відповідальної за кримінальне розслідування збитого в Ірані рейсу 752, логіка диктує, що якби в приховуванні не було потреби, Іран би оприлюднив об’єктивні докази, щоб довести свою версію людської помилки.

Пані Кориняк – заступниця начальника управління у складі Департаменту Офісу Генерального прокурора України – в інтерв’ю Радіо Свобода каже, що Іран пообіцяв надати Україні всі необхідні речові докази, але досі не виконав своєї обіцянки:

«З приводу нашого двостороннього співробітництва з Іраном, маємо не дуже втішні, на наш погляд, результати, оскільки на наші п’ять запитів, які ми відправили відповідно до двосторонньої угоди про правову допомогу, укладену між Україною та Іраном ще в 2004 році, ми по факту отримуємо формальні відповіді з посиланням на попередні звіти технічного розслідування, – каже прокурорка. – Як відомо, технічне розслідування повинне проводитися відмінно від кримінального провадження, і в принципі ті питання, які ми ставили у наших запитах, стосуються конкретики, яку шукають саме в рамках кримінального провадження. Звісно, інформація з попередніх технічних звітів нас задовольнити не може. Тому рівень співробітництва та якість відповідей, які надає нам Іран, ми сприймаємо критично».

Одним із найважливіших доказів є інформація з бойової машини, яка вистрілила двома ракетами в український літак. Колишній військовий прокурор Тегерану Голамаббас Торкі, який донедавна відповідав за кримінальне провадження у справі збиття українського «Боїнгу», зазначив в інтерв’ю, що інформація зсередини зенітної системи ТОР була досліджена.

Рівень співробітництва та якість відповідей, які надає нам Іран, ми сприймаємо критично
Ольга Кориняк

Але в підсумковому технічному звіті, оприлюдненому минулого місяця Організацією цивільної авіації Тегерану, про це взагалі не йдеться – навіть у тій частині, де кажуть, що повідомлення оператора про специфікації цілі не надходило до координаційного центру, хоча цю інформацію мав зафіксувати записувальний пристрій зенітного комплексу, який двома ракетами збив український літак із 176 людьми на борту.

«Тож позиція України залишається незмінною»

– На цьому наголошує заступник міністра закордонних справ Євген Єнін, який безпосередньо займається забезпеченням незалежного розслідування цієї катастрофи та виплати компенсацій потерпілим.

«Ми наполягаємо на необхідності забезпечення об’єктивного неупередженого технічного розслідування з метою встановлення всіх обставин цієї трагедії і вироблення відповідно дієвих заходів авіаційної безпеки, оскільки йдеться також і про ризик повторення відповідних інцидентів, – зазначає дипломат у коментарі для Радіо Свобода. – Аналогічно ми наполягаємо на забезпеченні неупередженого кримінального розслідування зазначеної події з тим, щоб усі причетні – безвідносно до їхніх посад – отримали належне покарання».

Джерело: www.radiosvoboda.org

Загибель українського літака в Ірані. Що потрібно знати

  • Літак Boeing 737-800 NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» (рейс PS752, реєстраційний номер UR-PSR) вилетів близько 6:10 8 січня маршрутом Тегеран-Київ, зник із радарів через кілька хвилин після підйому в повітря.
  • Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Авіакомпанія МАУ опублікувала списки загиблих пасажирів і членів екіпажу.
  • Серед загиблих у катастрофі було найбільше громадян Ірану (82 людини) і Канади (63 людини), а також 11 громадян України (2 пасажири і 9 членів екіпажу), 10 громадян Швеції, 4 – Афганістану, 3 – Німеччини і 3 – Великої Британії, повідомив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.
  • Ким були загиблі в авіакатастрофі в Ірані українці: подробиці за посиланням.
  • Літак був вироблений у 2016 році, отриманий МАУ безпосередньо з заводу Boeing, пройшов останнє планове технічне обслуговування 6 січня 2020 року. МАУ заявляє, що гарантує справність своїх літаків і високу кваліфікацію пілотів.
  • Згідно з першою реакцією іранської сторони, літак розбився через технічні причини, які призвели до аварії двигуна.
  • 11 січня, через 3 дні після катастрофи, президент Ірану Хасан Роугані визнав, що іранські військові помилково збили пасажирський Boeing 737 «Міжнародних авіаліній України». Він розпорядився знайти винних у цій трагедії.
  • Командувач повітряними силами Корпусу вартових Ісламської революції Амір Алі Хаджизаде ​повідомив, що оператор протиповітряної оборони Ірану самостійно вирішив випустити крилату ракету по літаку, не зумівши зв’язатися з командуванням.