Одного з «зелених» кандидатів у депутати Рівненської обласної ради почали обливати брудом свої ж. Історія одного обвинувачення, яке не переросло у скандал.
Що таке політичні технології? Це цілі інтелектуальні комплекси, які підвищують ефективність політичних організацій. Щоб розкрутити політика, потрібні несподівані ходи та продумані популістські акції. Іноді для передвиборчої гонки не завадить і певна скандальність. Але порядні люди не забувають про етику політичної боротьби в цивілізованому суспільстві.
Нещодавно у соцмережах з’явилась заява однієї молодої особи, яка звинуватила Олега Стратюка у 15-тисекундному «майже зґвалтуванні». Олег – кандидат у рівненську обласну раду від партії «Слуга народу», який балотується по Острозькому, Гощанському та Корецькому районах. Власне, нічого дивного в використанні «брудних технологій» немає. Хоч це призводить до підриву довіри населення не тільки до окремо взятих кандидатів, але й до процедури виборів в цілому, та в передвиборчий період – це норма. Питання у тому, чому, якщо вірити резюме, «комунікабельна, цілеспрямована, працьовита, відповідальна, чесна, ефективна, ініціативна, мобільна та творча» дівчина згадала про цей інцидент саме в цей час? Відповідь є.
Олег Стратюк йде по квоті одного з найбільш впливових «зелених» нардепів – Олександра Салійчука. Останній має неабиякий вплив на прийняття рішень всередині владної фракції «Слуги народу». Будучи порядною людиною, Олександр В’ячеславович абсолютно довіряє тим людям, які будуть представляти його на місцях. Але зараз мова не про порядність окремих депутатів та кандидатів.
Родзинка цього конфлікту полягає у тому, що «замовили» Стратюка його ж колеги по партійному табору. Те, що у таборі «зелених» зараз іде війна за «тепленькі» місця у списках, не є таємницею. У Олега Стратюка доволі сильні позиції, і в себе на окрузі його вважають фаворитом.
Зацікавлені у його поразці представники передвиборчого штабу «зелених» йдуть на все, аби дискредитувати молодого, перспективного та незаплямованого. Тому що самі вони – це старі безперспективні обличчя, репутаційних плям на котрих більше, ніж бліх на осінній собаці. Або ренегати-перебіжчики, які стали під ЗЕ-прапор, покинувши ряди інших політичних сил, котрі були при владі.
Кажуть, що брудні політичні технології затребувані в першу чергу людьми з комплексом простої людської та політичної неповноцінності. В основі таких маніпуляцій завжди лежить брехня. Ще ідеолог Третього Рейху Йозеф Геббельс писав: аби люди повірили в брехню, вона повинна бути жахливою. На скріншоті приклад геббельсівського лекала. І як би ви це не назвали – фронтальними атаками, чорним піаром чи підставою – в сухому залишку це проста непорядність. Цинізм, джерело якого криється у чварах між «слугами народу».
