З 1 липня 2024 року Угорщина відновлює програму “Золотих віз”, що дозволяє іноземцям отримати дозвіл на проживання через значні інвестиції в країну. Програма пропонує три варіанти інвестування: придбання паю фонду нерухомості, житлової нерухомості або пожертва вищому навчальному закладу.
Про це повідомляє Schengen news. Програма, яку закрили у 2017 році через відсутність економічної користі, тепер повертається під новою назвою Програма гостя-інвестора (GIP).
Можливість отримання права на проживання буде доступною для громадян країн, які не входять до Європейського Союзу. Відновлена програма пропонує три варіанти інвестування, кожен з яких передбачає значні фінансові вкладення. Варіанти інвестування:
- придбання паю фонду нерухомості – інвестиція щонайменше 250 000 євро;
- придбання житлової нерухомості – інвестиція 500 000 євро;
- пожертва вищому навчальному закладу – сума щонайменше 1 000 000 євро.
Учасники програми повинні бути старшими за 18 років, не мати проблем із законом та мати прозорі джерела доходів. Програма надає право на проживання не лише інвестору, але й його родині – дружині/чоловіку, неповнолітнім дітям та батькам. Учасники також отримують безвізовий в’їзд до всіх країн ЄС.
З 2013 по 2017 рік, коли програма була вперше запроваджена, Угорщина видала 4 794 посвідки на проживання та залучила 1,4 мільярда євро. Однак, через відсутність очевидної економічної користі програму закрили у 2017 році.
Раніше Європейська комісія закликала країни ЄС припинити видачу громадянства інвесторам, оскільки це підриває цінності Європейського Союзу і створює ризики для безпеки. Після початку повномасштабної війни в Україні зросли побоювання, що така схема може бути використана для обходу санкцій, зокрема росіянами.
Велика Британія вже відмовилася від схеми “Золотих віз” у рамках боротьби з “брудними грошима” з Росії. Уряд країни вважає, що подібні програми можуть використовуватися для легалізації нелегальних коштів.
Програма “Золотих віз” в Угорщині відновлюється з метою залучення інвестицій та підтримки економічного розвитку країни. Водночас, її критики вказують на необхідність посилення контролю за інвесторами та запобігання можливим зловживанням.
