Роман Іванісов побував у Великомежиріцькій територіальній громаді, де зустрівся з активом. Спілкування вийшло досить емоційне, але це не свідчить про конструктив і продуктивність.
На зустрічі була присутня і голова громади Оксана Слободенюк, яка дуже хоче прибрати паспортизоване сміттєзвалище і влаштувати на території ТГ станцію сортування сміття. Місцеві жителі категорично проти такої ініціативи, мотивуючи це тим, що всі сусідні ОТГ будуть звозити в громаду своє сміття.
І тут головний казкар Верховної Ради України починає свій героїчний епос зі стандартного заспіву: «Я завжди на боці людей!». А далі щось про сміття і право мешканців громади самим вирішувати, як їм влаштовувати свій побут.
Далі пішли розпитування місцевих про капітальний ремонт приміщення для ЦНАПу і опорного навчального закладу, а також про долю доріг у Великих Межирічах. До речі, пан Іванісов правий у тому, що дорогою це назвати важко. Так само важко, як і повірити у його обіцянки налагодити тісний контакт з Великомежиріцькою ТГ і перетворити життя громадян на квітучий райський сад.
Ще одна громада і її керівництво приєдналося до когорти тих, на кого впала тінь Романа Іванісова. Якщо Оксана Слободенюк вирішила робити політичну кар’єру, то зараз вона більше нагадує глибокий кар’єр, в який можна звозити сміття зі всієї Рівненщини, ба навіть України. І та тінь, яка впала на неї завдяки Роману Іванісову з його злочинним минулим, десятками тисяч фунтів стерлінгів, мільйонами гривень і сотнями тисяч доларів, запросто може перетворитися на брудну пляму, з якою не впорається ніякий передвиборчий пральний порошок.
Можливо, пані Слободенюк варто сходити до астрологів і поцікавитися, чим займатися в період коридору затемнень. Особливо коли на її рідний край падає тінь великого і жахливого Романа Іванісова.
Хто наступний?
